Відчуття провини вцілілого може виникати у  людини, яка пережила небезпечну для життя ситуацію чи подію (війну, хворобу тощо), коли іншим цього не вдалося. Ті, хто вижив, можуть картати себе через те, що уникли смерті, тоді як інші втратили життя. І постійно розмірковувати над тим, чи могли вони щось зробити, щоб запобігти травматичній події або врятувати інших.

Провина вцілілого – поширена реакція на травматичні події та симптом посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Водночас важливо зазначити, що люди можуть відчувати провину вцілілого, не маючи ПТСР, або мати ПТСР і не відчувати провини вцілілого.

Симптоми такого стану можуть мати різний ступінь тяжкості та бути як психологічними, так і фізичними.

Найбільш поширені психологічні симптоми:

  • Флешбеки (спогади) про травматичну подію, нав’язливі думки про неї.
  • Дратівливість, перепади настрою і спалахи гніву.
  • Апатія, відсутність мотивації, відчуття безпорадності.
  • Суїцидальні думки.

Серед фізичних симптомів варто згадати:

  • Зміна апетиту, нудота або біль у животі.
  • Порушення сну.
  • Головні болі.
  • Прискорене серцебиття.

Провина вцілілого може мати серйозний вплив на життя і здатність людини ухвалювати рішення та виважено оцінювати ситуацію.

Як допомогти собі, якщо ви відчуваєте провину вцілілого?

  1. Дозвольте собі різні емоції. Якщо ви втратили когось із близьких, дайте собі час, щоб відгорювати.
  2. Сфокусуйтеся на зовнішніх причинах травматичної події. Не ваша провина, що розпочалася війна, ви ніяк не могли на це вплинути. Фокус на цьому допоможе уникнути самозвинувачень.
  3. Зробіть щось корисне. Якщо ви картаєте себе за те, що перебуваєте в безпечному місці, коли інші – ні, спробуйте зробити щось, що допоможе: займіться волонтерством, координуйте тих, кому потрібна допомога, з тими, хто може її надати, або навіть просто добре виконуйте свою роботу.
  4. Пам’ятайте, що ви – не одні. Спілкуйтеся з людьми, які мають подібний досвід. Це допоможе позбутися відчуття самотності.